Письменник Анатолій Птіцин розповість вам про дитинство людей, знаних у всьому світі.
Погортавши сторінки цієї книги, ви зможете опинитися у великій родині маленького Шолом-Алейхема, який згодом стане самобутнім майстром слова; дізнатися таємницю першого кохання Януша Корчака, дитячого письменника та видатного педагога; разом з Фріцом Крейслером пограти на першому музичному інструменті, що його сам собі змайстрував майбутній композитор; разом з Миколою Лукашем втрапити в історію зі зникненням хлопчика та дізнатися, про що розповідав батько Аґнес Ґонджі своїй дочці, в майбутньому – Матері Терезі…
Кількість сторінок: 144
Стисло про автора, Анатолія Птіцина
Народився в Грузії, в місті Батумі.
Потім з батьками переїхав на острів Сахалін, де до 6 років харчувався червоною ікрою, полював на ведмедів та вивчав філіппінську мову: «лягу лягу каналям ляма».
Пізніше мешкав у Баку.
Потім пожив у гарненькому німецькому містечку-фортеці Наумбурзі, що в Нижній Саксонії. Саме в Наумбургу народився Фрідріх Ніцше, і поблизу від нього Ленін друкував свою «Іскру».Там навчався в середній школі й займався музикою, грав на фортепіано.
У середині ХХ сторіччя прибув до Києва. Скінчив школу. Має музичну освіту. Писав вірші і повісті.
Писати книжки й вірші ніхто не вчив. І ні в кого не вчився. На деякі твори звертали увагу Віталій Коротич, Леонід Каневський, Олег Ситник.
До радянської влади ставився як усі: трошки любив, трошки боявся, трошки бажав іншої.
Із 1989 по 1994 роки вів колонку гумору в газеті «Рабочее слово».
У 1997-1998 роках як журналіст був акредитований у Верховній Раді України( посвідчення № 001282 та №00661).
Обіймає посаду виконавчого директора Української асоціації письменників художньо-соціальної літератури. Належить до Міжнародної асоціації письменників баталістів і мариністів, заснованої письменником Валентином Пікулем. Позаштатний співробітник УТ-1. Отримав подяку від фонду «Україна – дітям» за участь у благодійних акціях.
Першою самостійною книжкою була збірка віршів «Поэзия Заземелья», що вийшла в 1999році і стала приводом для включення прізвища автора до Великої біографічної енциклопедії в Росії, а також до інтернет ресурсу Biografiya.ru.
У 2002 році російською мовою друкується казкова повість «Руселька та Чарівні кульбабки Абалана». У 2003 році виходять двома мовами дитячі віршики «Дядько Федя і К°» У 2004 друкуються дві книжки : «Руселька та Чарівні кульбабки Абалана» та «Ельфи з Поперечки та Чаша Щастя». У 2005 році – казкові повісті «Чорна смуга», «Дон Привидон» та «Будинок з привидами». У видавництві «Зелений пес» друкуються у співавторстві книги «Гноми на дорогах», «Не гальмуй!» у 2006 році. У 2007 році – спільно з Олександром Бригинцем – «Анжеліка – принцеса Анру». У 2008 році друкується нова книжка про ельфів з Поперечки – «Лопухасте щастя». У 2009 році в видавництві «Грані-Т» вийшла книга з серії «Життя видатних дітей». У тому ж таки 2009 році у видавництві «Зелений пес» друга книга з циклу про Анжеліку «Принцеса Анжеліка – нові історії».
|